Оформлення спадщини після смерті в Україні: строки, документи й витрати

Вступ

Ми розуміємо, як важко після похорону повертатися до паперів. Горе ще зовсім поруч, а родині вже треба думати про квартиру, рахунок у банку чи автомобіль близької людини — і про строки, які вже почали спливати. Оформлення спадщини дається легше, якщо знати порядок дій і не відкладати перший крок.

Коротко: заяву про прийняття спадщини подають нотаріусу протягом шести місяців від дня смерті, а хто постійно жив разом із померлим, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо не відмовився від неї. Воєнний стан цього строку не зупиняє. Державне мито в державного нотаріуса — 34 гривні, а найближчі родичі податку не сплачують, якщо і вони, і спадкодавець — резиденти України.

Нижче пояснюємо, як оформити спадщину крок за кроком, — з окремими порадами для тих, хто за кордоном, виїхав з окупованої громади чи втратив рідну людину на війні. Норми звірено з чинними законами станом на 30 вересня 2026 року.

Водночас із формальностями чимало родин збирають фотографії та спогади про близьку людину в одному місці. Якщо Вам це співзвучно, цифровий меморіал на Kinmory допоможе зберегти історію її життя для всієї родини.

Як оформити спадщину після смерті: 6 кроків

Оформлення спадщини після смерті складається з шести кроків: отримати свідоцтво про смерть, визначити нотаріуса за місцем відкриття спадщини, протягом шести місяців подати заяву про прийняття спадщини, зібрати документи про майно й родинні звʼязки, отримати свідоцтво про право на спадщину і зареєструвати право власності.

1. Отримайте свідоцтво про смерть. Його видає орган державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС). Нотаріус може перевірити запис про смерть і сам, у державному реєстрі, але свідоцтво краще мати при собі. Докладніше — у статті як отримати свідоцтво про смерть в Україні.
2. Визначте нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Це державний чи приватний нотаріус за останнім місцем проживання померлого. Якщо ж це місце на тимчасово окупованій території чи в районі активних бойових дій, під час воєнного стану заяву прийме будь-який нотаріус.
3. Подайте заяву про прийняття спадщини. Зробіть це протягом шести місяців від дня смерті — особисто або поштою, засвідчивши підпис в іншого нотаріуса чи консула України. Через представника за довіреністю таку заяву не подають.
4. Зберіть документи про майно та родинні звʼязки. Коли справу заведено, нотаріус письмово повідомить перелік документів і розмір плати: зазвичай це документи про родинний звʼязок або заповіт і правовстановлювальні документи на майно.
5. Отримайте свідоцтво про право на спадщину. Його видають після спливу шести місяців від дня смерті, кожному спадкоємцю окремо, із зазначенням часток інших. Звернутися по нього можна будь-коли: граничного строку закон не встановлює.
6. Зареєструйте право власності та сплатіть податок, якщо він є. Право на квартиру, будинок чи землю реєструє нотаріус, який видав свідоцтво, а автомобіль перереєстровують у сервісному центрі МВС. Податок сплачують лише ті, для кого ставка не нульова.

Куди звертатися: місце відкриття спадщини й вибір нотаріуса

Спадщина відкривається за останнім місцем проживання спадкодавця (стаття 1221 Цивільного кодексу України). Якщо воно невідоме, місцем відкриття спадщини вважають місцезнаходження нерухомого майна, а коли нерухомості немає, — основної частини рухомого. Місце проживання підтверджує витяг з реєстру територіальної громади або довідка про реєстрацію місця проживання; свідоцтво про смерть його не підтверджує. Якщо померлий був внутрішньо переміщеною особою, візьміть його довідку ВПО — чи достатньо її, вирішить нотаріус.

Обрати можна державного чи приватного нотаріуса: свідоцтва видають і ті, й інші. У селах заяву може прийняти й уповноважена посадова особа органу місцевого самоврядування. Чи не заведено вже спадкову справу за заявою когось із родичів, нотаріус перевірить сам — за Спадковим реєстром, де обліковано й заповіти.

Під час воєнного стану і ще шість місяців після його припинення діє виняток (пункт 21 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України). Якщо спадщина відкрилася на тимчасово окупованій території, у районі активних бойових дій або в населеному пункті, де органи влади не здійснюють повноважень повністю, і дату завершення бойових дій чи окупації або відновлення повноважень влади не визначено, заяву приймає будь-який нотаріус — і далі справу веде саме він. Нотаріуси, чиї контори залишилися на окупованій території, нотаріальних дій не вчиняють, а втрачену чи недоступну справу на Вашу заяву продовжить будь-який нотаріус (підпункт 15 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 164; Порядок вчинення нотаріальних дій, глава 10 розділу II, пункт 2.11).

Якщо Ви за кордоном або далеко від нотаріуса

«Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто», — визначає стаття 1269 Цивільного кодексу, тож від представника за довіреністю нотаріус її не прийме (Порядок вчинення нотаріальних дій, глава 10 розділу II, пункт 3.6). Проте приїжджати для цього не обовʼязково.

• Поштою. Підпис засвідчує будь-який нотаріус в Україні або консул України; засвідчення іноземного нотаріуса, як правило, потребує апостиля чи легалізації. Лист, зданий на пошту до кінця останнього дня строку, вважається поданим вчасно (стаття 255 ЦК України).
• Електронною поштою. Заяву з кваліфікованим електронним підписом (КЕП) надсилають не пізніше 23:59 останнього дня строку; згодом нотаріус попросить надіслати заяву із засвідченим підписом або прийти особисто.
• Через представника. Представникові можна доручити, як правило, лише подальші кроки — наприклад, отримання свідоцтва. Довіреність можна оформити в консульстві, сплативши консульський збір, або в іноземного нотаріуса — як саме, пояснюємо в статті про організацію похорону з-за кордону.

Строки прийняття спадщини й що змінює воєнний стан

Прийняти спадщину потрібно протягом шести місяців від дня смерті (стаття 1270 Цивільного кодексу України). Воєнний стан цього строку не зупиняє. Виняток — смерть, зареєстрована пізніше ніж через місяць: тоді шість місяців рахують від дня державної реєстрації смерті. Хто постійно жив разом із померлим, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо не відмовився від неї.

Оформлення спадщини під час воєнного стану: чи зупиняється строк

Ні, не зупиняється. З березня 2022 року уряд зупиняв перебіг строку — спершу на весь воєнний стан, а з кінця червня 2022-го не більш ніж на чотири місяці (пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України № 164 від 28.02.2022). Постановою № 469 від 09.05.2023 цей пункт виключили, і з червня 2023 року діє звичайний шестимісячний строк. Публікації про «плюс чотири місяці» застаріли.

Натомість із 30 січня 2024 року діє правило самого Цивільного кодексу (пункт 20 Прикінцевих та перехідних положень). Якщо смерть зареєстрували пізніше ніж через місяць після неї (або після дня, з якого людину оголошено померлою) — скажімо, загиблого довго ідентифікували, — шість місяців рахують від дня державної реєстрації смерті. Правило діє під час воєнного стану і два роки після нього; воно поширюється й на спадщину, що відкрилася з 24 лютого 2022 року, якщо свідоцтва ще не видали жодному зі спадкоємців. Для спадщини, що відкрилася у 2022 році чи в першій половині 2023-го, коли діяли старі правила, порядок обчислення строку уточніть у нотаріуса.

Як рахувати шість місяців

Строк починається наступного дня після смерті й спливає того самого числа шостого місяця: якщо людина померла 15 березня, останній день — 15 вересня. Якщо цей день неробочий, строк спливає в перший робочий день після нього (статті 253–254 ЦК України). І все ж не відкладайте заяву на останні дні: хвороба, черга чи збій звʼязку наприкінці строку можуть коштувати Вам права на спадщину.

Якщо строк пропущено

Хто не подав заяви вчасно, вважається таким, що не прийняв спадщину. Виправити це можна двома шляхами (стаття 1272 ЦК України):

• письмова згода спадкоємців, які вже прийняли спадщину, — з нею Ви подаєте заяву нотаріусу, але до видачі свідоцтва про право на спадщину;
• суд — за поважної причини він може визначити додатковий строк для подання заяви.

Поважними вважають обʼєктивні, непереборні, істотні труднощі; додатковий строк не перевищує шести місяців і вдруге не визначається (пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008). Чи є такою причиною війна, виїзд чи служба, суд вирішує в кожній справі окремо. Проконсультуватися може кожен у системі безоплатної правничої допомоги (legalaid.gov.ua, 0 800 213 103), а складання позову й представництво в суді там безоплатні лише для визначених законом категорій — зокрема людей з низьким доходом, внутрішньо переміщених осіб, членів сімей загиблих Захисників.

Відмова від спадщини

Відмовитися від спадщини можна в той самий строк — заявою нотаріусу. Відмова безумовна і стосується всієї спадщини, а відкликати її можна лише до кінця строку. Спадкоємець за законом може відмовитися на користь будь-кого зі спадкоємців за законом, незалежно від черги (статті 1273–1274 ЦК України). Відмовитися від спадщини, належної дитині, можна лише з дозволу або за згодою органу опіки та піклування.

Хто успадковує: заповіт, черги спадкоємців і обовʼязкова частка

Насамперед діє заповіт. Якщо його немає, він недійсний або охоплює не все майно, спадкують за законом — пʼятьма чергами. Кожна наступна черга отримує право лише тоді, коли спадкоємців попередньої немає, вони відмовилися або не прийняли спадщину. Частки в межах черги рівні, а малолітні, неповнолітні й непрацездатні повнолітні діти, непрацездатні вдова чи вдівець і непрацездатні батьки мають право на обовʼязкову частку навіть усупереч заповіту.

Право представлення. Якщо син чи донька спадкодавця померли раніше за нього, їхню частку успадковують їхні діти — онуки спадкодавця, а далі правнуки; так само племінники успадковують частку свого батька чи матері — рідного брата чи сестри спадкодавця (стаття 1266 ЦК України).

Рівні частки спадкоємці можуть змінити домовленістю; щодо нерухомості й транспортних засобів такий договір посвідчують нотаріально (стаття 1267 ЦК України).

Обовʼязкова частка — це половина частки, яка належала б такому спадкоємцю за законом; суд може її зменшити (стаття 1241 ЦК України).

Частка чоловіка або дружини. Майно, набуте за час шлюбу, як правило, є спільною власністю подружжя з рівними частками (статті 60 і 70 Сімейного кодексу України). Тож той із подружжя, хто пережив іншого, може отримати в нотаріуса свідоцтво про право власності на свою частку, а спадкують лише частку померлого. На неї він чи вона теж має право — як спадкоємець першої черги.

Якщо спадкодавець загинув, захищаючи Україну

Частину виплат родини загиблих Захисників отримують не в порядку спадкування.

• Одноразова грошова допомога (15 млн грн, якщо військовослужбовець загинув під час виконання обовʼязків військової служби) — не спадщина: за Законом № 2011-XII її отримують особи, названі в особистому розпорядженні військовослужбовця, а без розпорядження — визначені законом члени сімʼї та утриманці, у рівних частках. Докладно — у статті про одноразову грошову допомогу 15 млн грн.
• Гроші, що вже надійшли на рахунок загиблого, входять до спадщини; для членів сімʼї першого і другого ступеня споріднення — резидентів України ставка податку нульова. Компенсація за невикористану відпустку належить особам, названим в особистому розпорядженні на випадок полону, а без нього — визначеним законом членам сімʼї; до спадщини вона входить лише за відсутності таких осіб (пункт 22 статті 10-1 Закону № 2011-XII).
• Заповіт військовослужбовця, посвідчений під час воєнного стану командиром (начальником) військового формування, прирівнюється до нотаріально посвідченого (стаття 1252 ЦК України; пункт 4 постанови КМУ № 164).
• Якщо людина зникла безвісти, спадщину можна оформити лише після рішення суду про оголошення її померлою або про встановлення факту смерті та державної реєстрації смерті на його підставі. Того, хто зник у звʼязку з воєнними діями, суд може оголосити померлим через два роки після їх закінчення, а з урахуванням обставин — раніше, але не раніше ніж через шість місяців (стаття 46 ЦК України). Нерухомість, успадковану від людини, оголошеної померлою, спадкоємці пʼять років не можуть відчужувати (стаття 47).

Документи для оформлення спадщини

Для оформлення спадщини нотаріусу потрібні паспорт і податковий номер (РНОКПП) спадкоємця, свідоцтво про смерть, документ про останнє місце проживання померлого, документи про родинний звʼязок або заповіт, а також правовстановлювальні документи на майно. Остаточний перелік нотаріус видає письмово, коли заведе справу, — разом із розміром плати.

Паспорт померлого під час реєстрації смерті вилучають, тож місце проживання підтверджують витягом або довідкою. Якщо свідоцтв про народження чи шлюб немає — скажімо, вони лишилися на окупованій території, — повторне свідоцтво видасть будь-який відділ ДРАЦС незалежно від місця реєстрації, а за кордоном — консульство України, якщо актовий запис є в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян. Коли й це неможливо, спадкоємця можуть включити до свідоцтва про право на спадщину за письмовою згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину й підтвердили свій родинний звʼязок; інакше звʼязок встановлює суд.

Частка в товаристві з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця без згоди інших учасників. Але якщо протягом року після спливу строку для прийняття спадщини спадкоємці не подадуть заяви про вступ до товариства, а частка менша за 50 %, товариство може виключити померлого з числа учасників (стаття 23 Закону № 2275-VIII).

Чи знаєте Ви? Оформлюючи спадщину, родини часто розбирають домашній архів — фотографії, листи, записи. Найдорожче з нього можна зберегти на сторінці памʼяті, яку побачать рідні в будь-якій країні. Поки вирішуєте формальності — подумайте про цифровий меморіал →

Скільки коштує оформлення спадщини у 2026 році

У державного нотаріуса державне мито за свідоцтво про право на спадщину становить 34 гривні, а частину спадкоємців від нього звільнено. Приватний нотаріус бере плату за домовленістю. Реєстрація права власності на нерухомість у 2026 році коштує 330 гривень. Подружжя, діти, батьки, рідні брати й сестри, баби, діди та онуки податку не сплачують, якщо і вони, і спадкодавець — резиденти України.

Скільки візьме приватний нотаріус, закон не визначає, тож про вартість варто домовитися ще до заведення спадкової справи. Після заведення справи нотаріус зобовʼязаний видати Вам письмову довідку з переліком документів і розміром плати (Порядок вчинення нотаріальних дій, глава 10 розділу II, пункт 3.27).

Податок на спадщину у 2026 році

Ставка податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) залежить від ступеня споріднення і резидентства, а військовий збір сплачують лише ті, для кого ставка ПДФО не нульова.

Приклад. Племінник-резидент, який успадковує квартиру з оціночною вартістю 1 000 000 грн, сплатить 50 000 грн ПДФО і 50 000 грн військового збору — разом 100 000 грн. Син-резидент за ту саму квартиру не сплатив би нічого, і оцінка для податку йому не знадобилася б.

Резидентство — не громадянство. Резидент — людина, яка має місце проживання в Україні; якщо житло є і за кордоном, зважають на постійне проживання й центр життєвих інтересів (пп. 14.1.213 ПКУ). Тож громадянин України, який давно живе за кордоном, може виявитися нерезидентом; правила для таких випадків можуть уточнювати міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування — порадьтеся з Державною податковою службою або нотаріусом.

Коли платити. Спадкоємець-нерезидент сплачує податок до оформлення спадщини — без документа про сплату свідоцтва не видадуть. Резидент зі ставкою 5 % може заплатити до оформлення або задекларувати дохід до 1 травня наступного року й сплатити до 1 серпня. За нульової ставки декларація не потрібна. Ставка військового збору 1,5 % стосується грошового забезпечення військовослужбовців, а не спадщини.

Після свідоцтва: реєстрація майна, вклади, пенсія й борги

Свідоцтво про право на спадщину видають після спливу шести місяців від дня смерті, а отримати його можна будь-коли: граничного строку закон не встановлює. Проте без свідоцтва не вдасться зареєструвати право на квартиру, будинок, землю чи автомобіль. Недоотриману пенсію й заробітну плату спершу виплачують членам сімʼї, а борги спадкоємці покривають лише в межах вартості успадкованого.

• Нерухомість. Нотаріус перевіряє реєстр речових прав, заборони, іпотеку й арешти (арешт зупиняє видачу свідоцтва) і сам реєструє право власності; якщо кільком спадкоємцям свідоцтва видають одночасно, — після видачі всіх цих свідоцтв.
• Автомобіль перереєстровують у сервісному центрі МВС на підставі свідоцтва про право на спадщину; номерні знаки на прохання власника можна залишити (пункти 8, 33 і 35 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 1388).
• Вклади. Розпорядження банку на випадок смерті, як і заповіт, визначає, до кого перейде вклад, але вклад однаково входить до спадщини: його враховують, зокрема, коли визначають обовʼязкову частку, а пізніший заповіт може таке розпорядження скасувати. До спливу шести місяців нотаріус може дозволити отримати частину вкладу, якщо цього вимагають обставини, що мають істотне значення (статті 1228 і 1298 ЦК України).
• Недоотримані пенсія, заробітна плата, допомоги спершу належать членам сімʼї і лише за їх відсутності входять до спадщини (стаття 1227 ЦК України). Недоотриману пенсію члени сімʼї, які жили з пенсіонером, та його утриманці отримують, якщо звернуться протягом шести місяців від дня смерті (стаття 52 Закону № 1058-IV). Це не пенсія у звʼязку з втратою годувальника — її призначають окремо.
• Витрати на похорон, як і на догляд та лікування, спадкоємці зобовʼязані в розумних межах відшкодувати тому, хто їх поніс (стаття 1232 ЦК України). Ще до прийняття спадщини нотаріус може розпорядитися видати зі спадкового майна кошти на поховання (стаття 64 Закону України «Про нотаріат»). Окремо держава передбачає допомогу на поховання.
• Борги. Спадкоємці, яким відомо про борги, повідомляють кредитора про відкриття спадщини. Кредитор має заявити вимогу не пізніше шести місяців від дня, коли спадкоємець отримав свідоцтво, а якщо не знав і не міг знати про прийняття спадщини чи видачу свідоцтва, — протягом шести місяців від дня, коли дізнався про це. Пропустивши ці строки, кредитор втрачає право вимоги. Відповідають спадкоємці лише в межах вартості успадкованого, кожен — пропорційно своїй частці (статті 1281–1282 ЦК України).

Часті питання

Скільки коштує оформити спадщину в нотаріуса?

У державного нотаріуса державне мито за свідоцтво про право на спадщину становить 34 грн; неповнолітні, особи з інвалідністю I та II груп і деякі інші спадкоємці від нього звільнені. Приватний нотаріус бере плату за домовленістю і після заведення спадкової справи має письмово вказати її розмір. Реєстрація права власності на нерухомість у 2026 році коштує 330 грн. Подружжя, діти, батьки, рідні брати й сестри, баби, діди та онуки податку не сплачують, якщо вони та спадкодавець — резиденти України.

Що робити, якщо строк прийняття спадщини пропущено?

Є два шляхи. Перший — письмова згода спадкоємців, які вже прийняли спадщину: з нею Ви подаєте заяву нотаріусу, але до видачі свідоцтва про право на спадщину. Другий — позов до суду: за поважної причини суд може визначити додатковий строк, не довший за шість місяців. Поважними вважають обʼєктивні, непереборні, істотні труднощі; чи є такою причиною війна, суд вирішує в кожній справі окремо.

Чи зупиняється строк прийняття спадщини під час воєнного стану?

Ні. Норма постанови Кабінету Міністрів України № 164 про зупинення строку не діє з червня 2023 року, тож спадщину, як і раніше, приймають протягом шести місяців. Виняток передбачає Цивільний кодекс: якщо смерть зареєстрували пізніше ніж через місяць після неї, шість місяців рахують від дня державної реєстрації смерті. Це правило діє під час воєнного стану і ще два роки після його припинення або скасування.

Чи потрібно платити податок на спадщину?

Не завжди. Члени сімʼї першого і другого ступеня споріднення — чоловік або дружина, діти, батьки, рідні брати й сестри, баби, діди та онуки — не сплачують ні податку, ні військового збору: ставка для них нульова. Інші спадкоємці-резиденти сплачують 5 % податку на доходи фізичних осіб і 5 % військового збору. Якщо спадкодавець або спадкоємець — нерезидент, незалежно від спорідненості сплачують 18 % податку і військовий збір.

Чи можна вступити у спадщину з-за кордону, онлайн чи за довіреністю?

З-за кордону — так: заяву про прийняття спадщини підписують особисто, підпис засвідчує консул України або іноземний нотаріус (тоді, як правило, потрібен апостиль), і її надсилають поштою нотаріусу за місцем відкриття спадщини; лист, зданий на пошту до кінця останнього дня строку, вважається поданим вчасно. Онлайн — частково: заяву з кваліфікованим електронним підписом можна надіслати електронною поштою до 23:59 останнього дня, але згодом доведеться подати заяву із засвідченим підписом або прийти до нотаріуса особисто. За довіреністю — ні: представник таку заяву подати не може.

Чи потрібно подавати заяву, якщо Ви жили разом із померлим?

Заяву про прийняття спадщини — ні. Хто постійно проживав разом зі спадкодавцем на день смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців не відмовився від неї. Але по свідоцтво однаково доведеться звернутися до нотаріуса — із заявою про видачу свідоцтва та документом про спільне проживання. А от сама лише сплата комунальних послуг чи догляд за квартирою не означає прийняття спадщини.

Підсумок

• Шість місяців від дня смерті — строк для заяви про прийняття спадщини; воєнний стан його не зупиняє.
• Смерть зареєстрували пізніше ніж через місяць — під час воєнного стану і ще два роки після нього строк рахують від дня реєстрації.
• Без заяви спадщину приймають ті, хто постійно жив разом із померлим, а також діти до 18 років і недієздатні спадкоємці.
• Заяву підписують і подають особисто — у нотаріуса, поштою чи з КЕП, але не через представника.
• Витрати: мито в державного нотаріуса — 34 грн, у приватного — плата за домовленістю, реєстрація нерухомості — 330 грн.
• Податок: 0 % для сімʼї першого і другого ступеня споріднення, 5 % ПДФО і 5 % збору для інших резидентів, 18 % ПДФО і військовий збір, якщо спадкодавець чи спадкоємець — нерезидент.
• Борги померлого покривають лише в межах вартості спадщини; одноразова грошова допомога 15 млн грн — не спадщина.

Джерела

• Цивільний кодекс України (ред. від 05.08.2026) — спадкування (ст. 1216–1308), воєнний стан (п. 20–21 Прикінцевих та перехідних положень), оголошення померлим (ст. 46–47).
• Закон України «Про нотаріат» — плата (ст. 19, 31), консули (ст. 38), кошти на поховання (ст. 64).
• Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (наказ Мінʼюсту № 296/5) — глава 10 розділу II.
• Постанова Кабінету Міністрів України № 164 від 28.02.2022 — нотаріуси на окупованих територіях (пп. 15 п. 1), заповіти військовослужбовців (п. 4); п. 3 про зупинення строку виключено постановою № 469.
• Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито» — мито й пільги (ст. 3, 4).
• Податковий кодекс України (ред. від 17.09.2026) — ставки, резидентство, військовий збір.
• Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» — ст. 31-2, 34.
• Постанова Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 — перереєстрація автомобіля (п. 8, 33, 35 Порядку).
• Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» — частка в ТОВ (ст. 23).
• Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» — прожитковий мінімум (ст. 7).
• Закон України «Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування» — недоотримана пенсія (ст. 52).
• Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» — одноразова грошова допомога (ст. 16-1, 16-2), компенсація за невикористану відпустку (ст. 10-1).
• Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» — довідка ВПО (ст. 5).
• Постанова Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 — поважні причини (п. 24).
• Закон України «Про безоплатну правничу допомогу» — консультації для всіх, позов і представництво в суді для окремих категорій (ст. 7, 8, 13, 14).
• Сімейний кодекс України (ст. 60, 70) і Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні — майно подружжя, паспорт померлого, повторні свідоцтва (розд. IV).

Інформація актуальна станом на 30 вересня 2026 року і не є юридичною консультацією. Суми й процедури можуть змінюватися — уточнюйте їх у нотаріуса, в органах Міністерства юстиції або в системі безоплатної правничої допомоги (0 800 213 103).

Корисні посилання

• Що робити, якщо померла близька людина — покрокова інструкція — перші дії та документи.
• Як отримати свідоцтво про смерть в Україні — з нього починається спадкова справа.
• Допомога на поховання від держави у 2026 році — хто має право і як отримати.
• Пенсія у звʼязку з втратою годувальника — щомісячна виплата родині.
• Одноразова грошова допомога 15 млн грн родині загиблого військового — хто отримує і чому це не спадщина.